Головна

Спиридон Феодосійович Черкасенко

1876-1940

ЗГУКа БАТЬКІВСЬКОЇа БАНДУРИ.

До 125-річчя з дня народження Спиридона Черкасенка

Вигляд Палагеївської церкви за часів Спиридона Черкасенка

а ІмТяа С. Черкасенка - автораа чудовиха збірокаа поезій, оповідань, драм, романів - стоїть в одномуа ряду з такими визначнимиа літературнимиа постатями,аа якаа О. Олесь, В. Винниченко, М.Чернявський, Г. Чупринка, М. Вороний. Надовгоаааа відстороненийаа віда літературногоа життяаа України, замовчуваний письменник повертається до нас, несучи з собою частку культуриа початкуааа минулого століття. а

аааааааа Спиридон Феодосійович Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг, що на Миколаївщині, в селянській родині. Тут закінчив двокласну школу, а в 1895 році Новобузьку учительську семінарію. Знанняа української мови виніс з батьківської хати, читаючиа "Кобзар" Шевченка та антологію української поезії "Вік". Семінаріяаа була політичним учбовим азакладом. Семінаристи, серед яких було багато дітей селян, в переважнійа кількості були малоросами, так тоді називалиа українців. Вони були благонадійнішими від строкатогоа людуа Одеси таа Миколаєва. Томуа вибір, при створенні семінарії, впав саме на це глухе, степове містечко, деа самеа звільнились військові казарми. а

Учасники драматичного гуртка вчительської семінарії читають сценарій пТєси

По закінченні семінарії Черкасенко учителював у сусідній Катеринославщині ,а на Донбасі.аааа Пізнав жорстокості соціальногоаа іаа національногоааа гноблення.аа Тутаа він поступово формується ,а як письменник, знавець людської душі. Особливої уваги заслуговуютьаааааа його оповідання - сповненіааа людяностіа таа гуманізму.ааааааааааааааааааа

За 1910 року С. Черкасенко працює в Києві.а Він захоплюється журналістикою , співпрацює з журналом "Дзвін", займаєтьсяа педагогічноюа діяльністю , в театріа Миколи Садовського завідує літературною частиною. 1917 рік його насторожив, та невдовзі він підтримав уряд УНР. Уряд відрядив йогоа до Відня,а деаа Черкасенко продовжив розпочатуа роботуаа по створенню підручників для нових українських шкіл.

ааа Після окупації України Червоною армією Черкасенко переїздить до Ужгорода входив до складу Чехословацької республіки. Працюєаа референтома уа товаристві "ПРОСВІТА", бере участь в культурному житті міста. Після зустрічі з поліцієюа покидаєа Ужгорода іа поселяється в Празі. Живе бідно, але багато пише, постійні звісткиааа проааа складнеа становище в Україні пригнічували його, підриваючи фізичні сили.

Трупа Руського театру в Ужгороді 11.10.1929 р. Сидять зліва: Йосифа Задер.Сидять на землі зліва:

М. Филик, Є. Черкасенко (дружина С.Черкасенка), п'ятий Є. Шерегій. Решта аматори з "Веселки" і принагідні учасники.

(Фото - дар О. Дівнич).

Як драматург С. Черкасенко дебютував у 1906 році драматичним етюдом "Жах", який був поставленийа у народній театральній трупі Д. Деркача та народним театром у Ромнах. Зблизившись з М. Садовським, якийа маваа свійаа театр,а починаючи з 1919 року виїздить до Вінниці, потім КамТянця - Подільського, аааа пізніше побувава у Румунії, Австрії, Угорщині та Чехословаччині. Він захоплюється новими мистецькими напрямками, в своїйааа драматургіїаа історичнеа минулеа висвітлює тільки з націоналістичних позицій .

ааа Поетичні спроби проявились в збірках поезій "Хвилини" /1909р./

Та все ж Черкасенко впевнено заявив про себе як драматург. На сьогодні відомо близько 50-ти його драматичних творів: трагедій,аа драм, комедій, одноактівок, скетчів, етюдів, створенихаа в традиції народної творчості .ааааааааааааа

аааа Уааааа 20-тихааааааа рокахаааааа Черкасенко ,ааааа яка драматургаааа разомаа з В. Винниченком, О.Олесем, Г. Хоткевичем, бере участь уааааааа формуванні нового аукраїнського мистецтва..

аааа Захоплюючись модернізмом, вони піднімали українськеа мистецтво на європейський рівень. І найвідоміша пТєсаа Черкасенкааа "Казка старого млина" являє зразок високої європейської драматургії, наснаженої тонким психологізмом.

Батьківська бандура

Бандура батьківська в забутті

Висіла в хаті на стіні,

І, довгим сном неначе скуті,

Ослабли струни мовчазні.

З стіни, німую, я жахливо

І зняв і струни підтягнув,

Торкнувся пальцями - на диво

Із неїа звука мені загув.

І серце полумТям гарячим

У тую ж мить він розтопив.

Уста шептали дивні речі,

А звука той з ними влад гудів.

Від того часу я бандури

Не випускаю із руки

І все на ній силкуюсь, хмурий,

Зіграти гарно, як батьки.

С Черкасенко

Його пТєси ставились не тільки в народних театрах, але і в таких відомих, як театр М. Садовського, Кийдрам,а Першийа народнийа театр імені Т. Шевченка, театр імені Франка. Аа Перший український зразковий театр уа Харковіа відкрив сезон 1919 року постановкою трагедіїа С. Черкасенка "Про що тирса шелестіла" /режисер Л. Сабінін/. В репертуарі Катеринославської пересувної драматичної трупи агітпрому особливим успіхом протягом січня - червняа 1920 року користувалась його драма "Повинен" /режисер М. Гальченко/ . Тогожа рокуа цюа драму показав і Український драматичний театр імені Франка у Вінниці /режисер Гнат Юра/ .ПТєсиа Черкасенкаа ставили такі режисери , яка М. Садовськийа , І. Мар"яненко , С. Сабінін , І. Сагатовський ,а А . Ратміров , М. Тінський , В. Василько ,Й. Сірий ,аа і інші. В йогоа виставаха грали зірки української сцени : М. Садовський , М. Заньковецька, Г. Затиркевич-Карпинська, Л.Ліпицька, Г. Борисоглібська, І. Мар"яненко, С. Паньківський, К. Рубчакова , Л. Курбас, Л. Хуторна, О. Корольчук,а А. Бучма, В. Василько, О. Сердюк, Н. Ужвій...

М. Садовський

М. Заньковецька

а Наш земляк - талановитийа прозаїк.а Нимаа написаний цикл оповіданьа проа тих українців - емігрантів , які за кордоном навіки забувають, хто вони і звідкиа /"Померлі душечки. Записки одчайдушного"./.

аааааааааааа Роман з козацькиха часів "Пригоди молодого лицаря" виданий в 1937 році був популярним серед читачів.

аааааааааааа Чимало Черкасенко прислужився історії культури. народного мистецтва, виступаючиааа з ґрунтовнимиа полемічними статтями.

аааааааааааа Він був популяризатором науково - технічних досягнень серед населення. Його драматургія . ще за життя дістала високу оцінку М. Вороного. С. Русової, М . Комарова, П. Тичини, М. Рильського, М. Грінченка.а

ааааааааааааа Сучасні біографи письменника С. Мишанич, Л. Барабан, Т.Жицька, майже завершили його життєпис. Однак "білими плямами " в його біографії залишаються роки першого періоду життя і навчання в Новобузькій учительській семінарії, себто початок його літературної діяльності, мету якої він висловива в ранньому вірші "Батьківська бандура":ааааа

Головна